-
1 належний
1) ( який є власністю) belonging (to), appertaining2) ( відповідний) due, proper, necessary, fitting, appropriate, right, just, fitналежний доказ юр. — adequate evidence, competent evidence, proper evidence
належний час юр. — good time, industrial good time
в належний строк (термін) — duly, when falling due
належним чином — properly, duly, thoroughly, seemingly, in a becoming (fit, suitable) manner
-
2 належний
adequate, applicable, appropriate, competent, due, (комусь; про право, повноваження тощо) lodged, proper, regular, requisite, sufficient, right -
3 належний
1) принадлежа́щий2) относя́щийся; принадлежа́щий3) причита́ющийся, полага́ющийся, сле́дуемый4) надлежа́щий; ( нужный) до́лжный; ( соответствующий) подоба́ющий; ( справедливый) досто́йный; ( установленный) поло́женный -
4 належний
nałeźnyjприкм. -
5 належний
до́лжный, принадлежа́щий -
6 належний
შესატყვისი, შესაბამისი, სათანადო, ჯეროვანი, შესაფერისი; რიგიანი, გვარიანი; კუთვნილი -
7 належний
адпаведныналежны -
8 належний
mensüp -
9 належний до отримання
Українсько-англійський юридичний словник > належний до отримання
-
10 належний доказ
( що визнається судом) competent evidence, legitimate evidence, proper evidence -
11 належний захист
( прав тощо) proper safeguard -
12 належний захід
-
13 належний контроль
due control, due supervisionУкраїнсько-англійський юридичний словник > належний контроль
-
14 належний орган
-
15 належний платіж
-
16 належний процес
-
17 належний свідок
qualified witness, competent witness -
18 належний ступінь обачливості
Українсько-англійський юридичний словник > належний ступінь обачливості
-
19 належний судовий наказ
Українсько-англійський юридичний словник > належний судовий наказ
-
20 належний характер доказів
Українсько-англійський юридичний словник > належний характер доказів
См. также в других словарях:
належний — а, е. 1) Який є чиєю небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні. 2) Який має зв язок із ким , чим небудь, стосунок до когось, чогось. 3) Який належить, призначений кому небудь. 4) Який потрібний, необхідний; відповідний. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
належний — [нале/жнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
належний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ведмедячий — (належний ведмедеві), ведмежий, ведмедів … Словник синонімів української мови
власний — (належний за правом власности; безпосередньо стосовний окремої особи), особистий, свій; приватний (не державний, не суспільний) Пор. особистий I, 1) … Словник синонімів української мови
двірський — дві/рська/, дві/рське/, іст. 1) Належний до панського двору. || у знач. ім.: а) дві/рськи/й, дві/рсько/го, ч. Той, хто належав до панського двору; б) дві/рська/, дві/рсько/ї, ж. Приміщення для челяді. 2) Належний до царського двору; придворний … Український тлумачний словник
людський — лю/дська/, лю/дське/. 1) Прикм. до люди 1). || Належний людям. || Який є складовою частиною організму людини. || Який складається з людей. || Такий, як у людей (людини). || Власт., притаманний людині. || Якого зазнають люди. || Який є результатом … Український тлумачний словник
посполитий — а, е. іст. В Україні до Народно визвольної війни 1648 1654 рр. та в перші роки після неї – належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині 17 18 ст. – належний до селян. •• Посполи/те ру/шення у феодально кріпосницькій Польщі 13 18… … Український тлумачний словник
прадідівський — а, е. 1) Прикм. до прадід 1). || Належний прадідові. 2) Прикм. до прадід 2); старовинний, стародавній. || Належний предкам, прадідам. || Власт. давнім часам, старовині … Український тлумачний словник
прудкий — а/, е/. 1) Який має велику швидкість, прискорений темп (про рух, дію і т. ін.); стрімкий. Прудкий танок. || Який здійснюється швидко, раптово. || Який дуже швидко рухається, переміщується, летить, тече і т. ін. у просторі. || Належний тому, хто… … Український тлумачний словник
сортний — а, е, спец. 1) Належний до певного сорту. 2) Належний до високого, цінного або спеціального сорту … Український тлумачний словник
